День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004.
Унікальне культурне свято народжене глибокою пошаною до братів-просвітителів, захопленням великою справою всього їхнього життя, яку вони здійснили в епоху, коли кожному, хто ставав на захист свободи і рівності народів, загрожувала інквізиція. Лише справжні сміливці (а саме такими були Кирило й Мефодій) могли повстати проти догм середньовіччя, захистити право свого народу на писемність і культуру, право жити і розвиватися, право на майбутнє.
Становлення слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності.
Вшановуючи цих великих болгарських просвітителів, ми згадуємо і про те, що їхні ідеї братерства, гуманізму, духовності, освіти, пронесені крізь віки, були підхоплені й розвинуті Кирило-Мефодіївським братством, одним з його найактивніших членів, великим українським поетом Т.Г.Шевченком.
Значення діяльності Кирила і Мефодія полягало в створенні слов'янської азбуки, розробці першої слов'янської літературно-письмової мови, формуванні основ створення текстів на слов'янській літературно-письмовій мові. Кирило-мефодіївські традиції були найважливішим фундаментом літературно-письмових мов південних слов'ян, а також слов'ян Великоморавської держави. Крім того, вони вплинули на формування літературно-письмової мови й текстів на ній в Давній Русі, а також її нащадках — білоруської, російської й української мов.
Найбільший скарб будь-якого народу - його національна мова, яка формувалась віками і передавалась від покоління до покоління .
В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк.
Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього - вдячність нащадків.
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія. які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.
На їх честь встановлено пам'ятники в різних країнах.
В Київі на території Київо-Печерської лаври Святі Кирило і Мефодій продовжують з лаврських пагорбів нести дар Слова людям.
Наукова бібліотека запрошує до перегляду віртуальної книжкової виставки, присвяченої до Дня слов'янської писемності і культури.
Григор’єв, В. Й. Філософія українського романтизму / В. Й Григор’єв // Філософія. - К. : Центр навчальної літератури, 2004 . - С. 148-151.
Про діячів Кирило-Мефодіївського братства, які започаткували розробку філософії української національної ідеї.
Огородник , І. В. Кирило - Мефодіївське товариство / І. В. Огородник // Історія української філософії. - К. : Академвидав, 2008. - С. 295-307.
Про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства , фундаторів цієї організації, їх ідеї, світогляд, ставлення до релігії.
Кордон, М. В. Українська культура XIX ст. Народницький період / М. В. Кордон // Історія української культури. - Львів : Магнолія 2006, 2011. - С. 158-180.
Про формування національної свідомості українського народу, поширення просвіти, видавничої справи та шкільництва за сприяння діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
Любар, О. О. Освітній рух першої половини XIX ст. Педагогічна думка українських просвітителів Т. Г. Шевченка, М. І. Костомарова, П. О. Куліша / О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко // Історія Української школи і педагогіки / за ред. О. О. Любара. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. - С. 185-216.
Про діяльність членів Кирило-Мефодіївського товариства, про формування освітянської політики, про основні позиції педагогічних поглядів видатних діячів.
Огородник, І. В. Кирило-Мефодіївське братство / І. В. Огородник, В. В. Огородник // Історія філософської думки в Україні. - К. : Вища школа : Т-во «Знання», КОО, 1999. - С. 286-310.
Про відображення ідей романтизму і народності в єдності літературного, соціально-політичного та національно-визвольного аспектів в діяльності та творчості діячів таємної організації Кирило-Мефодіївське братство».
Кирило-Мефодіївське товариство і його ідеї державно-політичного устрою суспільства // Політологія / упоряд. та ред. М. Сазонова. - Харків : Фоліо, 1998. - С. 101-105.
Про значне явище того часу - заснування слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія. Головною метою братство вважало утворення слов’янських демократичних держав-республік, об’єднаних у слов’янський союз на принципах федеративності.
Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій // Політологія / за ред. О. І. Семківа. - Львів : Світ, 1994. - С. 103-135.
Про усвідомлення і осмислення минулого і сучасного членами товариства,
розкриття політичного ідеалу, здійснення якого принесло б свободу Україні. Товариство відстоювало ідеал свободи, рівності і братерства слав’янських народів.
Попович, М. В. Кирило-Мефодіївське товариство / М. В. Попович // Нарис історії культури України. - К. : АртЕк, 1999. - С. 336-343.
Про культурно-політичні орієнтації українського руху сформовані в ідеології Кирило-Мефодіївського товариства.
Кирило і Мефодій // Українська Радянська Енциклопедія. - К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1961. - Т. 6. - С. 374.
Коротка біографія братів - першовчителів слов’ян.
Шейко, В. М. Культура українських земель у XIX ст. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський // Історія української культури. - К. : Знання, 2010. - С. 59-65.
Про новий крок у культурному піднесенні, гуртуванні національної інтелігенції.
Комментариев нет:
Отправить комментарий