Переводчик

пятница, 6 мая 2016 г.


9 Травня ми відзначаємо найтрагічнішу і зворушливу дату – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це справжній подвиг народу. І які б зміни не відбувалися в історії , 9 травня, як і раніше залишається важливим, дорогим і світлим святом. Цього дня біля вічного вогню збираються ветерани, а також ті, хто прийшли вшанувати пам'ять загиблих, покласти квіти, згадати героїв і захисників, вшанувати їх хвилиною мовчання і в черговий раз подякувати за мирне життя, за життя дітей та онуків.
Вічна пам'ять і вдячність загиблим ...

Друга світова війна: героїчні сторінки подвигу українського народу


Друга світова війна, яка тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р., стала найжорстокішим і найкривавішим воєнним конфліктом в історії людства. Землі України зазнали ударів ворога вже в перші дні війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів. Щонайменше 5,3 млн. чоловік, або один із шести мешканців України загинув у цій війні. 2,4 млн. українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Ущент чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними залишилося близько 10 млн. чоловік. Ешелонами відправлявся до Німеччини український чорнозем. Грабувалися і нищилися матеріальні і культурні цінності. Відомо не менше 250 місць масових розстрілів українського населення. “Фабрики смерті” діяли в Києві, Львові, Дніпропетровську, Харкові, Кіровограді та в інших містах. Масовим злочинам гітлерівців на українській землі не було меж. Одним із перших було знищено селище Яців, що під Черніговом. Людей було зігнано у велику клуню й спалено. За час окупації в Чернігівській області знищено 23 села. На згарище перетворили окупанти велике село Козари, а 4268 його жителів розстріляли. Протягом 103 тижнів окупації Києва у Бабиному Яру було розстріляно більше 200 тис. чоловік. Серед них були євреї, українці, росіяни, поляки, цигани та представники інших народів. Бабин Яр став однією із найбільших інтернаціональних могил. Восени 1941 року на Полтавщині були повністю спалені села Обухівка, Олефіровка, Панасівка, Соколівка. За час окупації значно скоротилось населення України.
 З перших днів окупації гостро постало питання протидії намірам фашистського керівництва. Найбільш повно питанням дезорганізації тилу ворожих військ мав відповідати широкомасштабний партизанський рух. Перший період партизанського руху був часом важких випробувань для партизанських загонів, гірких поразок і важких втрат. Учасники Опору, ризикуючи власним життям, виправляли помилки і прорахунки вищого керівництва щодо організації збройної боротьби на окупованій території, набували досвіду ведення партизанської війни, вдосконалювали тактику і форми бойової, диверсійної та розвідувальної діяльності. 
Перші радянські загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом, Сумами та Брянськом. Ці групи й стали зародком пізнішого руху радянських партизан у лісах північної України. На Чернігівщині виник і діяв загін під командуванням О. Федорова. Він виявив себе як визначний організатор партизанської війни, справжній народний ватажок. 
С. Ковпак
Під його керівництвом окремі загони месників стали партизанським з'єднанням, яке здійснювало важливі бойові операції зі знищення живої сили і техніки ворога. Зформувалися путивльські партизанські загони під командуванням С. Ковпака й С. Руднева, що базувалися у Спадщанському лісі на Сумщині. Хоробро воюючи з ворогом, вони виросли у велике Сумське з'єднання, якому судилося відіграти важливу роль в історії руху Опору в Україні. 

Міцним партизанським формуванням став і загін, організований восени 1941 р. О. Сабуровим на території Сумської та Брянської обл. Особливу активність партизанський рух виявив у вирішальному 1943 р.: цього року партизани в окупаційній зоні підірвали 3688 ешелонів, 1469 залізничних мостів. «Рейкова війна» стала однією з основних форм партизанської активності і виявився для окупантів грізною силою. Він перетворився фактично на справжній другий фронт.




УПА
 Важливий внесок у розгром ворога зробила також Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем. Її створила Організація українських націоналістів (ОУН) у жовтні 1942 р. на Волині шляхом об’єднання кількох партизансько-військових частин. Основною стратегічною метою формувань ОУН – УПА стало відродження української державності. Перешкодою на шляху організаційного зміцнення націоналістичного руху були внутрішні суперечності, що призвели до розколу та утворення двох окремих організацій: ОУН(Б) – бандерівської, або революційної, очолюваної С. Бандерою, та ОУН(М) - мельниківської, очолюваної А. Мельником, які впродовж багатьох років поборювали одна одну. Це завдавало великої шкоди українському національно-визвольному рухові, хоча ОУН залишалася й надалі єдиною організованою політичною силою , яка боролася за незалежність і соборність України. 
Діяльність організацій визвольного руху на той момент мала вже чималий «стаж», її учасники мали значний досвід підпільної боротьби, проте саме війна стала каталізатором розвитку і виходу на якісно вищий рівень. Виборювання суверенної України, яка б об’єднала всі українські землі, що належали тоді чотирьом державам, власними силами було не під силу будь-якій організації чи партії, тому для ОУН важливе місце посів фактор війни. У результаті бойових дій на українських землях, жорстокої окупаційної політики німецького та радянського режимів, рух, який спочатку налічував кількасот інтелектуалів і бойовиків, переріс у загальнонаціональний, у якому взяли участь сотні тисяч українців. За роки війни він пройшов значну ідеологічну еволюцію, зазнав серйозних організаційних змін, які дали змогу вийти за межі Західної України, де він зародився у формі підпільного націоналістичного руху.

Визволення території України розпочалося 18 грудня 1942 р. Ворог чинив завзятий опір, розгорілися кровопролитні бої. На території України було зосереджено понад 60% сил гітлерівської Німеччини. Середньодобові втрати радянської армії під час звільнення України складали 68 тис. чол. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. 1944 р. територія України була повністю визволена від окупантів. Визволення України було важливою частиною процесу розгрому фашистських загарбників.

Перемога стала можливою завдяки значному напруженню сил народу, мужності та відданості борців з окупантами, плідній співпраці фронту і тилу. Активна участь українського народу в антигітлерівській коаліції, його величезні людські жертви, колосальні матеріальні збитки сприяли поглибленню національної свідомості , віри народу у свої сили, концентрації в межах однієї держави основної частини українських етнічних земель. За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну. Немає такої оселі, в яку не заглянула б смерть. Немає сім’ї, яка не зазнала невимовних втрат, яку б обминуло лихо під час війни. Завдяки Перемоги 1945 р. є ми, є наше майбутнє та майбутнє наступних поколінь . Наш обов’язок цінувати і пам’ятати ті жертви задля нашого майбутнього і майбутнього нашої країни. 
Вічна слава подвигу солдата-переможця!

Бібліотекарі Наукової бібліотеки Чернігівського національного технологічного університету вшановують пам’ять своїх родичів – тих, хто наближав Перемогу на фронті і в тилу та підготували  віртуальну виставку "Подвигу й мужності пам'ять і честь", яку Ви можете переглянути за посиланням, добірку відеоматеріалів, присвячену Другій світовій війні
Також пропонуємо віртуальну виставку літератури "Пам’ятаємо, пишаємося, переможемо!".


63.3(2)622
В 65
Война. Народ. Победа. Статьи. Очерки. Воспоминания / сост. И. М. Данишевский, Ж. В. Таратута. - Кн.2. – 2-е изд., доп. – М. : Политиздат, 1983. – 246 с. : ил.


Вторая книга посвящена событиям Великой Отечественной войны, относящимся в основном к 1942-1943 годам. Авторы публикуемых в этой книге воспоминаний – военачальники, командиры и рядовые , труженики тыла, ученые, конструкторы, партизаны.


63.3(2)622
К 14
Каземиров, К. В. От Сталинграда на Берлин : Воспоминания рядового солдата / К. В. Каземиров. – Чернигов : Лозовой В. М., 2014. – 120 с.


Книга воспоминаний ветерана Великой Отечественной войны, прошедшего боевой путь от Волги до Берлина рядовым солдатом. Автор делится  с читателями яркими впечатлениями боевой молодости, просто и колоритно рисует образы боевых товарищей, командиров и простых людей, с которыми судьба свела его на дорогах войны. Текст воспоминаний сопровождают многочисленные фотографии .


63.3(2)622
К 19
Каневский, А. Д. Впереди разведка шла / А. Д. Каневский ; лит. запись Л. Ф. Юдина. В отряде особого назначения / О. А. Григорьев; лит. запись. Н. П. Заики. – К. : Україна, 1991. – 542 с. : ил.

В книгу воспоминаний включены произведения, повествующие о полной опасности  и риска работе армейских и фронтовых разведчиков. Автор первого – Герой Советского Союза А.Д. Каневский, начав войну рядовым разведчиком, окончил ее командиром разведроты.
Бывший офицер разведотдела штаба 3-го УФ О.А. Григорьев неоднократно выполнял в годы войны особые задания в тылу войск противника. 


63.3(2)622
К 56
Ковпак, С. А. Від Путивля до Карпат / С. А. Ковпак; літ. запис Є. М. Герасимова. – К .: Вид-во політ. літ. України, 1979 – 287 с.


Книга присвячена героїчним справам Сумського партизанського зєднання. 1942 року воно здійснило похід із Брянських лісів  на Правобережну Україну, а в 1943 р. – легендарний Карпатський рейд. По території багатьох областей України, Росії, Білорусі, захоплених ворогом, пройшли партизани Ковпака.

63.3(2)622
К 89
Кузнец Я. М. От Днепра до Сана / Я. М. Кузнец. – К. : Политиздат Украины, 1981. – 216 с. : ил.


Бывший начальник  штаба партизанского соединения, которым командовал Герой Советского Союза генерал-майор М. И. Наумов, рассказывает о рейдах партизан по территории временно оккупированной гитлеровцами Киевщины, а затем  - в западные области Украины и Польшу. В центре внимания автора образы партизан – бойцов и командиров, мужественных людей, наносивших удары по врагу, по его базам и тыловым коммуникациям.


63.3(2)622
Л 84
Лук'яненко, Л. Маршал Жуков і Українці у Другій світовій війні / Левко Лук'яненко . – К. : Вид. дім «КОЗАКИ», 2006. – 47 с.

Книга Левка Лук'яненка розкриває правду про роль маршала Жукова у нищенні українців.

63.3(2)622
С 12
Сабуров, О. М. Відвойована весна / О. М. Сабуров. - К. : Політіздат України , 1975. – 718 с.

Книга розповідає про формування та зміцнення партизанського з’єднання
Під командуванням О. М. Сабурова, про ратні подвиги народних месників на Брянщині та Україні, про повоєнну долю героїв.


63.3(2)622
Ф 33
Федоров, О. Ф. Остання зима : мемуари / О. Ф. Федоров; літ. запис Є. Шатрова; пер. з рос. А. Шияна. – К. : Політвидав України, 1982. – 328 с.

Книга спогадів колишнього командира  підпільного Чернігівсько-Волинського обкому, двічі Героя Радянського Союзу О.Ф. Федорова присвячена відтворенню подій, що відбувалися на Волині взимку 1943-1944 років.



63.3(4УКР-4ЧЕР)624.2,5
Ч 49
Чернігівщина в роки нацистської окупації: документи і матеріали / упоряд. О. Б. Коваленко, Р. Ю. Подкур, О. В. Лисенко. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 496 с. 

Збірник документів та матеріалів, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, присвячений маловідомим аспектам нацистського окупаційного режиму на Чернігівщині під час Другої світової війни. Значну увагу приділено життєвим стратегіям та побуду мешканців регіону у цей драматичний період історії.

Комментариев нет:

Отправить комментарий