Переводчик

воскресенье, 29 мая 2016 г.

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням



Попільнички з живих квітів — загальний символ
Всесвітнього дня без тютюну.
День боротьби з тютюнопалінням був встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Куріння тютюну відноситься до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. Нажаль, Україна займає одне з перших місць в Європі за кількістю курців. Кожен другий дорослий українець курить. В Україні склалася особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління у молодіжному середовищі. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Шкода для здоров’я людини від куріння не проявляється миттєво, але слід знати про наслідки цієї згубної звички. Курці з великим стажем приречені на серйозні проблеми зі здоров'ям. Тому кожна людина свідомо повинна подбати про своє майбутнє, і яким воно буде залежить від кожного з нас. 
Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням є ще однією нагодою для усвідомлення небезпеки, яку несе здоров’ю тютюнопаління, допомогти людям, які бажають позбутися цієї шкідливої звички та стати пересторогою для тих, хто ще не спробував курити. 


Про вплив тютюнопаління на організм людини та про те, як позбутися цієї шкідливої звички знайомлять запропановані матеріали з фонду Наукової бібліотеки.



весь світ кидає палити from bysirina



Існують спеціальні засоби, що допомагають кинути шкідливу звичку. Найпоширенішим з них є застосування никотиновмісних засобів: нікотинових пластирів, жувальних гумок, інгаляторів і інших. Вони забезпечують доступ нікотину в організм, крім сигарет, захищаючи людину від неприємного абстинентного синдрому (синдрому відміни) і не даючи надходити іншим шкідливим речовинам, що містяться в тютюновому димі. Нікотиновмісні засоби застосовують до тих пір, поки не пропаде тяга до сигарет.

Вакцину проти куріння розробили вчені з Флориди  

Вчені з Інституту Скріппса (штат Флорида) заявили, що розробили вакцину, яка допоможе позбутися куріння. За їхніми словами, препарат знижує вплив нікотину на мозок. Дослідники перевірили вакцину на мишах. З’ясувалося, що нікотин не впливає на мозок упродовж перших десяти хвилин після внутрішньовенної ін’єкції.
Препарат підвищує кількість антитіл, які приєднуються до молекул нікотину. Це уповільнює вплив нікотину на певні рецептори головного мозку. Як пояснили науковці, висока концентрація в організмі антинікотинових антитіл призводить до того, що люди можуть утримуватися від куріння півроку і більше.

понедельник, 23 мая 2016 г.

День слов’янської писемності і культури




День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. 

Унікальне культурне свято народжене глибокою пошаною до братів-просвітителів, захопленням великою справою всього їхнього життя, яку вони здійснили в епоху, коли кожному, хто ставав на захист свободи і рівності народів, загрожувала інквізиція. Лише справжні сміливці (а саме такими були Кирило й Мефодій) могли повстати проти догм середньовіччя, захистити право свого народу на писемність і культуру, право жити і розвиватися, право на майбутнє. 
Становлення слов'янської писемності було нелегким. 863 рік вважається офіційною датою створення слов'янської писемності. 
Як відомо, пам'ятками засвідчені дві азбуки: кирилиця і глаголиця. Дехто з учених вважає глаголицю давнішою. 
Форма кирилиці нагадує грецьке уставне письмо. Спосіб написання букви кирилиці простіший. Глаголиця відрізняється від неї складним накресленням знаків. Очевидно, цим пояснюється те, що глаголиця була витіснена кирилицею.
Вшановуючи цих великих болгарських просвітителів, ми згадуємо і про те, що їхні ідеї братерства, гуманізму, духовності, освіти, пронесені крізь віки, були підхоплені й розвинуті Кирило-Мефодіївським братством, одним з його найактивніших членів, великим українським поетом Т.Г.Шевченком. 
Значення діяльності Кирила і Мефодія полягало в створенні слов'янської азбуки, розробці першої слов'янської літературно-письмової мови, формуванні основ створення текстів на слов'янській літературно-письмовій мові. Кирило-мефодіївські традиції були найважливішим фундаментом літературно-письмових мов південних слов'ян, а також слов'ян Великоморавської держави. Крім того, вони вплинули на формування літературно-письмової мови й текстів на ній в Давній Русі, а також її нащадках — білоруської, російської й української мов. 
Найбільший скарб будь-якого народу - його національна мова, яка формувалась віками і            передавалась від покоління до покоління .
             

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк.

Справа, якій присвятили своє життя Кирило і Мефодій, була недаремною. І найкращий доказ цього - вдячність нащадків.
День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня. У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія. які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.
На їх честь встановлено  пам'ятники в різних країнах.
В Київі на території Київо-Печерської лаври Святі Кирило і Мефодій продовжують з лаврських пагорбів нести дар Слова людям.

 


Наукова бібліотека запрошує до перегляду віртуальної книжкової виставки, присвяченої до Дня слов'янської писемності і культури.




101
Г 83

Григор’єв, В. Й. Філософія українського романтизму / В. Й Григор’єв  // Філософія. - К. : Центр навчальної літератури, 2004 . - С.148-151.

Про діячів Кирило-Мефодіївського братства, які започаткували розробку філософії української національної ідеї.




101:94(477)

І 90

Огородник , І. В. Кирило - Мефодіївське товариство  / І. В. Огородник  // Історія української філософії. - К.:  Академвидав, 2008. - С. - 295-307.

Про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства , фундаторів цієї організації, їх ідеї, світогляд, ставлення до релігії.




930.85(477)(075.8)
К 66

Кордон, М. В. Українська культура XIX ст. Народницький період  / М. В. Кордон // Історія української культури. - Львів : Магнолія  2006, 2011. - С.158-80.

Про формування національної свідомості українського народу, поширення просвіти, видавничої справи та шкільництва за сприяння діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.



74.03(4Укр)я73
Л 93

Любар, О.О. Освітній рух першої половини XIX ст. Педагогічна думка українських просвітителів Т.Г. Шевченка, М.І. Костомарова, П.О. Куліша  / О. О.Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко // Історія Української школи і педагогіки / за ред.О. О. Любара. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. - С. 185-216.

Про діяльність членів Кирило-Мефодіївського товариства, про формування освітянської політики, про основні позиції педагогічних поглядів видатних діячів. 


101:94(477)
О39

Огородник, І. В. Кирило-Мефодіївське братство  / І. В. Огородник, В. В. Огородник  // Історія філософської думки в Україні. - К. : Вища школа : Т-во «Знання», КОО, 1999. - С. 286-310.

Про відображення ідей романтизму і народності в єдності літературного, соціально-політичного та національно-визвольного аспектів в діяльності та творчості діячів таємної організації Кирило-Мефодіївське братство». 




32:001(075.8)
П 50

Кирило-Мефодіївське товариство і його ідеї державно-політичного устрою суспільства  // Політологія / упоряд. та ред. М. Сазонова. - Харків : Фоліо, 1998. - С.101-105.

Про значне явище того часу - заснування слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія. Головною метою братство вважало утворення слов’янських  демократичних держав-республік, об’єднаних у слов’янський союз на принципах федеративності.



32:001(075.8)
П 50

Кирило-Мефодіївське товариство про державно-політичний устрій // Політологія  / за ред. О. І. Семківа. - Львів : Світ, 1994. - С.103-135.

Про усвідомлення і осмислення минулого і сучасного членами товариства,
розкриття політичного ідеалу, здійснення якого принесло б свободу Україні. Товариство відстоювало ідеал свободи, рівності і братерства слав’янських народів.



930.85(477)(075.8)

П 58

Попович, М. В. Кирило-Мефодіївське товариство /  М. В. Попович // Нарис історії культури України. - К. : АртЕк, 1999. - С. 336-343.

Про культурно-політичні орієнтації українського руху сформовані в ідеології Кирило-Мефодіївського товариства.




92

У 45

Кирило і Мефодій // Українська Радянська Енциклопедія. - К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1961. - Т.6. - С. 374.

Коротка біографія братів - першовчителів слов’ян.





930.85(477)(075.8)

Ш 39

Шейко, В.М. Культура українських земель у XIX ст. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський // Історія української культури. - К. : Знання, 2010. - С. 59-65.

Про новий крок у культурному піднесенні, гуртуванні національної інтелігенції.





среда, 18 мая 2016 г.

День вишиванки



Вишиване диво - посміхнулось мило
День вишиванки – це не свято виключно української сорочки - це зростання етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної історії та культури. 
Вишивка в Україні – один з найбільш улюблених і поширених різновидів народної творчості. У виробах українських вишивальниць нас захоплює піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення життя, світ натхненних образів, коріння яких сягає міфології, звичаїв і уявлень наших предків. 
Перші згадки про вишивання зустрічаються у працях стародавніх істориків та в археологічних знахідках. Узори утворювалися з поєднання кружечків, спіралей, завитків, а також із пишної рослинної орнаментації у вигляді стебла рослини, листя лавра, лотоса, грон винограду. 
Шитво в Київській Русі досягало високого художнього рівня і поширилося навіть за її межами. XVI-XVII ст. стало добою розквіту українського гаптування – шитва золотими і срібними нитками, виконаного по атласу, оксамиту, парчі із застосуванням перлів та коштовного каміння. Гаптування цього часу розвивалось у стилістично-художній єдності з іконописом та гравюрою. 
XVIII ст. приносить нове розуміння орнаментальних форм з їх об’ємно-пластичним живописним трактуванням. Розквітає вишивка гладдю різноколірним шовком. 
З ХІХ ст. поширюється вишивка бісером, білим шовком на тонких прозорих тканинах, якими прикрашали як одяг, так і предмети побуту. В Україні існувало багато поміщицьких майстерень, в яких жінки-кріпачки вишивали речі панського побуту. Найпопулярніший сьогодні вид вишивання – “хрестик”, з’явився досить пізно, на початку ХІХ ст. 
Найяскравішим втіленням багатого і розмаїтного мистецтва народної вишивки є біла вишивана сорочка – невід’ємна складова частина українського народного вбрання як жіночого, так і чоловічого. Вишивана сорочка була характерною ознакою кожної мисцевості , і порівняно легко відрізнити полтавську від подільської, гуцульську від поліської тощо. Вони розрізняються орнаментом, технікою виконання та гамою барв. Наші предки свято вірили, що вишиванка – це символ здоров’я, краси, щастя, любові... Вишита сорочка захищає душу людини від руйнування та дає силу.
Українська вишиванка є одним з небагатьох національних брендів, відомих в усьому світі, є найкращим подарунком, який приносить позитивні емоції і відчуття єднання з автентичними скарбами української минувщини.

Пропонуємо ознайомитися з літературою з фонду Наукової бібліотеки, присвячену мистецтву народного вишивання, різновидам традиційного українського вбрання, розвитку матеріальної та духовної культури.


746.3(084)
Г 22

Гасюк, Е. О. Художественное вышивание : альбом /   Е. О. Гасюк, М. Г. Степан. – Изд. 5-е. - К . :  Вища школа, 1987. - 247 с.

В альбоме отражены самобытность, разнообразие и художественное совершенство узоров в вышивках разных народов. Ярко показан расцвет искусства народной вышивки, благотворное влияние сближения и взаимного обогащения национальных культур. Дан короткий исторический обзор развития искусства вышивания на Украине, раскрыты мотивы украинского    народного орнамента. 


930.85(477)

І 90

Вишивання / М. П. Бондар та ін. // Історія української культури. В.5 т. Т.4. Кн.2. Українська культура другої половини XIX століття. – К. : Наукова думка, 2005. – С.1179-1189.

В розділі запропанований огляд українського вишивання XIX століття. Розглянуті зразки гаптування, вишивки, техніки вишивання.



63.5(4Укр)я73
К 90

Ніколаєва, Т. О. Народний одяг / Т. О. Ніколаєва, Г. С. Щербій // Культура і побут населення України : навч. посіб. / В. І. Наулко та ін. – К. : Либідь, 1991. – С.94-109. :  іл.

Посібник містить огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку матеріальної та духовної культури її населення.



63.5(4Укр)я73
К 90

Народний одяг / Л. Ф. Артюх та ін. // Культура і побут населення України : навч. посіб. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : Либідь, 1993. – С.116 – 135. : іл.

У цьому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер , матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості  про українську діаспору та її культурні надбання. 



63.5(4Укр)
Н 63

Ніколаєва, Т. О. Історія українського костюма / Т. О. Ніколаєва; іл. З. Васіної, Л. Міненко, Т. Ніколаєвої, О. Слінчак, М. Старовойт. – К . : Либідь, 1996. – 176 с. :  іл.

Висвітлюються витоки традиційного українського костюма, його багатовікова історія, тісно пов’язана з процесом розвитку української спільноти. Представлене широке розмаїття народного вбрання відповідно до історико-етнографічних регіонів України, детально розглядається його численні компоненти та прийоми оздоблення.


63.5(4Укр)я2 
У 45 

Ніколаєва, Т. О. Різновиди традиційного одягу / Т. О. Ніколаєва // Українська минувщина : ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Понамарьов та ін. – К. : Либідь, 1993. – С.110-132. :  іл. 

Ця книга – своєрідна енциклопедія традиційної культури та побуту українців. Розглянуті різновиди традиційного українського народного одягу, символіка народного костюма.










суббота, 7 мая 2016 г.

День матери


 В Украине в 2016 году этот день отмечается 8 мая (второе воскресенье мая).

День матери - еще один прекрасный повод напомнить всем о самом дорогом в жизни – наших матерях. Повод встретиться, позвонить или написать и поблагодарить за то, что они нам посвятили свою жизнь, дарили любовь и заботу. Мама! Это первое слово, которые мы произносим, первую радость или неудачу мы спешим разделить с мамой, она единственная, кто поймет, даст правильный совет, никогда не осудит и всегда простит. Рядом с мамой мы всегда чувствуем себя дома, нам уютно, тепло и комфортно, ведь ничто так не сможет согреть, как нежный ласковый взгляд мамы или ее теплые руки. В суматохе дней мы часто забываем о них – самых близких и родных, которым не так уж много и нужно от нас. Достаточно услышать родной голос, ласковое слово или просто «Спасибо». 
Мало слов. чтобы выразить те чувства, которыми полна душа, по отношению к маме.
Во всем мире им посвящают стихи, с них пишут картины, им ставят памятники. 


Предлагаем трогательную подборку памятников со всего мира, которые посвящены самым родным и любимым - мамам!





Скульптура из дерева «Мать и дитя». Ярославль, Россия.









«Мама, влюбленная в своего ребенка».
Месторасположение неизвестно.








«Мама и дети».
 Американ-Форк, Юта, США.

 «Формируем наше будущее».
 Ловланд, Колорадо, США.











«Любовь матери и ребенка».
Атланта, Джорджия, США.
«Мать и дитя».
Шумперк, Чехия.







«Мама и спящий ребенок».

«Любовь до кончиков пальцев».
Месторасположение неизвестно.










«Арабская женщина с ребенком».
Месторасположение неизвестно.















«Мама».
Палермо, Италия.

















«Нежная любовь мамы к своему ребенку».
Сан-Франциско, Калифорния, США.


















«Памятник бабушке».
Ижевск, Россия.











Много писателей и поэтов посвящают теме матери свои произведения. Предлагаем небольшую подборку литературы из фонда научной библиотеки ЧНТУ,




821.161.2”19”

Б-16


Бажан, М. П. Вибране : вірші та поеми / М. П. Бажан.- К. : Радянський письменник, 1981. – 221с.

Твори, написані в різні роки, сповнені темою виховання молодого покоління та формування нових людських стосунків у суспільстві. В збірку входить і вірш «Мати», в якому відображено велику силу матері, яка благословить своїх синів на захист Батьківщини.


821.161.2”19”

Г 18


Гамзатов, Р. Г. Земле моя : вірші / Р. Г. Гамзатов; пер. з авар. Д.В. Павличка, Н. П. Засенка; худ. І. І. Литвин. – К. : Веселка, 1983. – 198 с. : іл..

Вірші аварського, народного поета Дагестану про Батьківщину, про високий громадянський обов’язок. Серед них проникливий вірш «Мама».


821.161.2”19”

Г 61


Головко, А. В. Мати : роман / А. В. Головко. – Львів : Каменяр, 1978. – 287 с.

В романі історично достовірно змальовано революційні події 1905 року, що відбуваються в степовому селі Вітрова Балка та по всій країні.





821.161.2”19”

Г 71


Горький, М. Мать / М. Горький; послесл. Б. А. Бялика. – М. : Просвещение, 1984. – 240 с. : ил. – (Школьная библиотека).

«Мать» М. Горького – первое художественное произведение , показавшее превращение пролетариата в класс борющийся, осознавший свое великое назначение освободить себя и все человечество от рабства.

821.161.2”19”

Е 27


Евтушенко, Е. А. Мама и нейтронная бомба и другие поэмы / Е. А. Евтушенко. – М. : Советский писатель, 1986. – 272 с.

За поэму Е. Евтушенко присуждена Государственная премия СССР 1984 года.



821.161.1”19”

Е 82


Есенин, С. Стихотворения и поэмы / С. Есенин; вступ. ст. А. М. Марченко; сост.и примеч. В. П. Гарнина - Л. : Советский писатель, 1990. - 464 с.

Настоящее издание - сборник избранной лирики и поэм С.А. Есенина (1895-1925). Материал в обоих разделах - «Стихотворения», «Поэмы» - расположен в хронологической последовательности, с сохранением структуры цикла «Персидские мотивы».


               
821.161.2 ”19” 

С 37 

Симоненко, В. Лебеди материнства. Стихи. Поэма. Сказки / В. Симоненко; пер. с укр. – М. : Советский писатель, 1985. – 176 с. 

В книге собрано лучшее из наследия поэта. Василь Симоненко стремился художественно осмыслить явления жизни, моральные ценности человечества.


821.161.2 ”18”

У 45


Українка, Л. Вибрані твори. Поезії. Поеми. Драматичні твори / Леся Українка. – К. : Дніпро, 1974. – 630 с.

До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори - геніальної поетеси Лесі Українки .

821.161.2 ”18”

Ш 37


Шевченко, Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко; вступ. ст. Олеся Гончара; приміт. Л. Ф. Кодацької. – К. : Дніпро, 1985. – 640 с.

В книгу ввійшли вірші, поеми, балади, пройняті гострими соціальними мотивами, глибокими ліричними почуттями. 



К сожалению, наши мамы не вечны. Поэтому, мы должны беречь каждую минуту, проведенную рядом с ними, чтобы потом не жалеть о том, что не успели сделать для них или сказать, как мы их любим. Берегите своих матерей!

После прочтения очень трогательного стихотворения  Евгения Евтушенко, Вы обязательно найдете время навестить маму или хотя-бы позвонить.


УХОДЯТ МАТЕРИ

Уходят наши матери от нас,
уходят потихонечку,
на цыпочках,
а мы спокойно спим,
едой насытившись,
не замечая этот страшный час.
Уходят матери от нас не сразу,
нет —
нам это только кажется, что сразу.
Они уходят медленно и странно
шагами маленькими по ступеням лет.
Вдруг спохватившись нервно в кой-то год,
им отмечаем шумно дни рожденья,
но это запоздалое раденье
ни их,
ни наши души не спасет.
Все удаляются они,
все удаляются.
К ним тянемся,
очнувшись ото сна,
но руки вдруг о воздух ударяются —
в нем выросла стеклянная стена!
Мы опоздали.
Пробил страшный час.
Глядим мы со слезами потаенными,
как тихими суровыми колоннами
уходят наши матери от нас...
<Евгений Евтушенко, 1960>


Искреннее прочтение и видео Владимира Шумилина















пятница, 6 мая 2016 г.


9 Травня ми відзначаємо найтрагічнішу і зворушливу дату – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це справжній подвиг народу. І які б зміни не відбувалися в історії , 9 травня, як і раніше залишається важливим, дорогим і світлим святом. Цього дня біля вічного вогню збираються ветерани, а також ті, хто прийшли вшанувати пам'ять загиблих, покласти квіти, згадати героїв і захисників, вшанувати їх хвилиною мовчання і в черговий раз подякувати за мирне життя, за життя дітей та онуків.
Вічна пам'ять і вдячність загиблим ...

Друга світова війна: героїчні сторінки подвигу українського народу


Друга світова війна, яка тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р., стала найжорстокішим і найкривавішим воєнним конфліктом в історії людства. Землі України зазнали ударів ворога вже в перші дні війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів. Щонайменше 5,3 млн. чоловік, або один із шести мешканців України загинув у цій війні. 2,4 млн. українців було вивезено для примусової праці до Німеччини. Ущент чи частково було зруйновано понад 700 великих і малих міст та 28 тис. сіл, унаслідок чого безпритульними залишилося близько 10 млн. чоловік. Ешелонами відправлявся до Німеччини український чорнозем. Грабувалися і нищилися матеріальні і культурні цінності. Відомо не менше 250 місць масових розстрілів українського населення. “Фабрики смерті” діяли в Києві, Львові, Дніпропетровську, Харкові, Кіровограді та в інших містах. Масовим злочинам гітлерівців на українській землі не було меж. Одним із перших було знищено селище Яців, що під Черніговом. Людей було зігнано у велику клуню й спалено. За час окупації в Чернігівській області знищено 23 села. На згарище перетворили окупанти велике село Козари, а 4268 його жителів розстріляли. Протягом 103 тижнів окупації Києва у Бабиному Яру було розстріляно більше 200 тис. чоловік. Серед них були євреї, українці, росіяни, поляки, цигани та представники інших народів. Бабин Яр став однією із найбільших інтернаціональних могил. Восени 1941 року на Полтавщині були повністю спалені села Обухівка, Олефіровка, Панасівка, Соколівка. За час окупації значно скоротилось населення України.
 З перших днів окупації гостро постало питання протидії намірам фашистського керівництва. Найбільш повно питанням дезорганізації тилу ворожих військ мав відповідати широкомасштабний партизанський рух. Перший період партизанського руху був часом важких випробувань для партизанських загонів, гірких поразок і важких втрат. Учасники Опору, ризикуючи власним життям, виправляли помилки і прорахунки вищого керівництва щодо організації збройної боротьби на окупованій території, набували досвіду ведення партизанської війни, вдосконалювали тактику і форми бойової, диверсійної та розвідувальної діяльності. 
Перші радянські загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом, Сумами та Брянськом. Ці групи й стали зародком пізнішого руху радянських партизан у лісах північної України. На Чернігівщині виник і діяв загін під командуванням О. Федорова. Він виявив себе як визначний організатор партизанської війни, справжній народний ватажок. 
С. Ковпак
Під його керівництвом окремі загони месників стали партизанським з'єднанням, яке здійснювало важливі бойові операції зі знищення живої сили і техніки ворога. Зформувалися путивльські партизанські загони під командуванням С. Ковпака й С. Руднева, що базувалися у Спадщанському лісі на Сумщині. Хоробро воюючи з ворогом, вони виросли у велике Сумське з'єднання, якому судилося відіграти важливу роль в історії руху Опору в Україні. 

Міцним партизанським формуванням став і загін, організований восени 1941 р. О. Сабуровим на території Сумської та Брянської обл. Особливу активність партизанський рух виявив у вирішальному 1943 р.: цього року партизани в окупаційній зоні підірвали 3688 ешелонів, 1469 залізничних мостів. «Рейкова війна» стала однією з основних форм партизанської активності і виявився для окупантів грізною силою. Він перетворився фактично на справжній другий фронт.




УПА
 Важливий внесок у розгром ворога зробила також Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем. Її створила Організація українських націоналістів (ОУН) у жовтні 1942 р. на Волині шляхом об’єднання кількох партизансько-військових частин. Основною стратегічною метою формувань ОУН – УПА стало відродження української державності. Перешкодою на шляху організаційного зміцнення націоналістичного руху були внутрішні суперечності, що призвели до розколу та утворення двох окремих організацій: ОУН(Б) – бандерівської, або революційної, очолюваної С. Бандерою, та ОУН(М) - мельниківської, очолюваної А. Мельником, які впродовж багатьох років поборювали одна одну. Це завдавало великої шкоди українському національно-визвольному рухові, хоча ОУН залишалася й надалі єдиною організованою політичною силою , яка боролася за незалежність і соборність України. 
Діяльність організацій визвольного руху на той момент мала вже чималий «стаж», її учасники мали значний досвід підпільної боротьби, проте саме війна стала каталізатором розвитку і виходу на якісно вищий рівень. Виборювання суверенної України, яка б об’єднала всі українські землі, що належали тоді чотирьом державам, власними силами було не під силу будь-якій організації чи партії, тому для ОУН важливе місце посів фактор війни. У результаті бойових дій на українських землях, жорстокої окупаційної політики німецького та радянського режимів, рух, який спочатку налічував кількасот інтелектуалів і бойовиків, переріс у загальнонаціональний, у якому взяли участь сотні тисяч українців. За роки війни він пройшов значну ідеологічну еволюцію, зазнав серйозних організаційних змін, які дали змогу вийти за межі Західної України, де він зародився у формі підпільного націоналістичного руху.

Визволення території України розпочалося 18 грудня 1942 р. Ворог чинив завзятий опір, розгорілися кровопролитні бої. На території України було зосереджено понад 60% сил гітлерівської Німеччини. Середньодобові втрати радянської армії під час звільнення України складали 68 тис. чол. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні. 1944 р. територія України була повністю визволена від окупантів. Визволення України було важливою частиною процесу розгрому фашистських загарбників.

Перемога стала можливою завдяки значному напруженню сил народу, мужності та відданості борців з окупантами, плідній співпраці фронту і тилу. Активна участь українського народу в антигітлерівській коаліції, його величезні людські жертви, колосальні матеріальні збитки сприяли поглибленню національної свідомості , віри народу у свої сили, концентрації в межах однієї держави основної частини українських етнічних земель. За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну. Немає такої оселі, в яку не заглянула б смерть. Немає сім’ї, яка не зазнала невимовних втрат, яку б обминуло лихо під час війни. Завдяки Перемоги 1945 р. є ми, є наше майбутнє та майбутнє наступних поколінь . Наш обов’язок цінувати і пам’ятати ті жертви задля нашого майбутнього і майбутнього нашої країни. 
Вічна слава подвигу солдата-переможця!

Бібліотекарі Наукової бібліотеки Чернігівського національного технологічного університету вшановують пам’ять своїх родичів – тих, хто наближав Перемогу на фронті і в тилу та підготували  віртуальну виставку "Подвигу й мужності пам'ять і честь", яку Ви можете переглянути за посиланням, добірку відеоматеріалів, присвячену Другій світовій війні
Також пропонуємо віртуальну виставку літератури "Пам’ятаємо, пишаємося, переможемо!".


63.3(2)622
В 65
Война. Народ. Победа. Статьи. Очерки. Воспоминания / сост. И. М. Данишевский, Ж. В. Таратута. - Кн.2. – 2-е изд., доп. – М. : Политиздат, 1983. – 246 с. : ил.


Вторая книга посвящена событиям Великой Отечественной войны, относящимся в основном к 1942-1943 годам. Авторы публикуемых в этой книге воспоминаний – военачальники, командиры и рядовые , труженики тыла, ученые, конструкторы, партизаны.


63.3(2)622
К 14
Каземиров, К. В. От Сталинграда на Берлин : Воспоминания рядового солдата / К. В. Каземиров. – Чернигов : Лозовой В. М., 2014. – 120 с.


Книга воспоминаний ветерана Великой Отечественной войны, прошедшего боевой путь от Волги до Берлина рядовым солдатом. Автор делится  с читателями яркими впечатлениями боевой молодости, просто и колоритно рисует образы боевых товарищей, командиров и простых людей, с которыми судьба свела его на дорогах войны. Текст воспоминаний сопровождают многочисленные фотографии .


63.3(2)622
К 19
Каневский, А. Д. Впереди разведка шла / А. Д. Каневский ; лит. запись Л. Ф. Юдина. В отряде особого назначения / О. А. Григорьев; лит. запись. Н. П. Заики. – К. : Україна, 1991. – 542 с. : ил.

В книгу воспоминаний включены произведения, повествующие о полной опасности  и риска работе армейских и фронтовых разведчиков. Автор первого – Герой Советского Союза А.Д. Каневский, начав войну рядовым разведчиком, окончил ее командиром разведроты.
Бывший офицер разведотдела штаба 3-го УФ О.А. Григорьев неоднократно выполнял в годы войны особые задания в тылу войск противника. 


63.3(2)622
К 56
Ковпак, С. А. Від Путивля до Карпат / С. А. Ковпак; літ. запис Є. М. Герасимова. – К .: Вид-во політ. літ. України, 1979 – 287 с.


Книга присвячена героїчним справам Сумського партизанського зєднання. 1942 року воно здійснило похід із Брянських лісів  на Правобережну Україну, а в 1943 р. – легендарний Карпатський рейд. По території багатьох областей України, Росії, Білорусі, захоплених ворогом, пройшли партизани Ковпака.

63.3(2)622
К 89
Кузнец Я. М. От Днепра до Сана / Я. М. Кузнец. – К. : Политиздат Украины, 1981. – 216 с. : ил.


Бывший начальник  штаба партизанского соединения, которым командовал Герой Советского Союза генерал-майор М. И. Наумов, рассказывает о рейдах партизан по территории временно оккупированной гитлеровцами Киевщины, а затем  - в западные области Украины и Польшу. В центре внимания автора образы партизан – бойцов и командиров, мужественных людей, наносивших удары по врагу, по его базам и тыловым коммуникациям.


63.3(2)622
Л 84
Лук'яненко, Л. Маршал Жуков і Українці у Другій світовій війні / Левко Лук'яненко . – К. : Вид. дім «КОЗАКИ», 2006. – 47 с.

Книга Левка Лук'яненка розкриває правду про роль маршала Жукова у нищенні українців.

63.3(2)622
С 12
Сабуров, О. М. Відвойована весна / О. М. Сабуров. - К. : Політіздат України , 1975. – 718 с.

Книга розповідає про формування та зміцнення партизанського з’єднання
Під командуванням О. М. Сабурова, про ратні подвиги народних месників на Брянщині та Україні, про повоєнну долю героїв.


63.3(2)622
Ф 33
Федоров, О. Ф. Остання зима : мемуари / О. Ф. Федоров; літ. запис Є. Шатрова; пер. з рос. А. Шияна. – К. : Політвидав України, 1982. – 328 с.

Книга спогадів колишнього командира  підпільного Чернігівсько-Волинського обкому, двічі Героя Радянського Союзу О.Ф. Федорова присвячена відтворенню подій, що відбувалися на Волині взимку 1943-1944 років.



63.3(4УКР-4ЧЕР)624.2,5
Ч 49
Чернігівщина в роки нацистської окупації: документи і матеріали / упоряд. О. Б. Коваленко, Р. Ю. Подкур, О. В. Лисенко. – Чернігів : Лозовий В. М., 2013. – 496 с. 

Збірник документів та матеріалів, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, присвячений маловідомим аспектам нацистського окупаційного режиму на Чернігівщині під час Другої світової війни. Значну увагу приділено життєвим стратегіям та побуду мешканців регіону у цей драматичний період історії.